Національний університет "Острозька академія"
Кафедра культурології та філософії


інтернет-конференція
"ІНФОРМАЦІЙНЕ СУСПІЛЬСТВО І НОВІ ВИМІРИ КУЛЬТУРИ"

15-28 березня 2010 року

            

Головна

 

Доповіді

 

Про учасників

 

Контакт

Марія Удуд

МЕРЕЖА ЯК СУЧАСНА ФОРМА СПІЛКУВАННЯ

Важливим елементом людського життя і взаємин є спілкування. Потреба в контакті з подібними до себе існує й у тваринному світі, однак спілкування є набутком суспільного буття людини. Завдяки спілкуванню людина пізнає світ, власну духовність, підтримує психологічний зв’язок з іншими людьми.

Людське спілкування завжди лежало в основі соціального буття, проте прямим об’єктом культурологічного аналізу воно стало тільки в ХХ ст. Перш за все, спілкування визначається як складний процес взаємодії між людьми, що полягає в обміні інформацією, а також у сприйнятті і розумінні партнерами один одного. Спілкування як взаємодію можна розглядати з позицій орієнтації на контроль і орієнтації на розуміння.

Учень Сократа Платон вважав, що спілкування між людьми повинно будуватися на основі таких доброчинників, як справедливість, розсудливість, дотримування моральних норм. Говорячи про те, що душа розумує і розмовляє сама з собою, Платон за суттю роботи ставив питання про внутрішню розмову людей.

Спілкування складається безпосередньо із самого акта спілкування, комунікації, у якому беруть участь самі комуніканти, що спілкуються. По-друге, комуніканти повинні робити саму дію, що ми називаємо спілкуванням. По-третє, необхідно визначити в кожному конкретному комунікативному акті канал зв'язку. Ось про формування нового каналу зв’язку я продовжую свою думку.

В наш час практично не можна назвати сферу людської діяльності, яка не зазнала б залежності від ринку інформації і не мала б потреби у використанні новітніх інформаційних технологій.

Все це творить «інформаційну культуру», яка передбачає рівень інформаційної підготовки, що дозволяє вільно орієнтуватися в потрібному інформаційному середовищі та брати участь у його формуванні та перетворенні, сприяти інформаційним контактам [12].

Поняття Інтернет тлумачиться у Вільній енциклопедії Вікіпедія як такий, що «утворює глобальний інформаційний простір, слугує фізичною основою доступу до веб-сайтів і багатьох систем (протоколів) передачі даних» [13]. У побуті іноді говорять Нет, Іне?т, Тенета, Міжмережжя, Інтерне?трі або Не?трі.

Інтернет пропонує широкі можливості для спілкування. Завдяки мережі Інтернет нам легко знайти людей зі спільними інтересами, хобі та світоглядом. Окрім того, в мережі психологічно значно простіше спілкуватись, аніж при особистій зустрічі. Ці причини обумовлюють створення та активний розвиток інтернет-товариств - груп людей зі спільними інтересами, котрі спілкуються переважно через Інтернет та географічно віддалені одні від одних.

Розповсюдженими формами спілкування та інформування є телеконференції, форуми, електронні дошки оголошень, електронна почта, списки розвилки. Незважаючи на різні способи реалізації даної послуги, основна їх ідея - надання користувачам новин, обмін ідеями та думками, консультування, знаходження необхідної інформації.

Зазначу, що окрім фільтрування спаму, нецензурного ведення електронного листування, як такої цензури в мережі немає. Це дає можливість публікувати незаангажовані новини, огляди, висловлювати свою думку щодо тих чи інших подій [10].

Важливим моментом створення формату «електронного спілкування» нам пропоную так звані «блоги»-щоденники. «Отримавши можливість писати будь-що без найменшої відповідальності, провокатори, маркетологи пішли в маси» [3]. Що ми отримуємо в результаті? Просування різного роду інформації, що майже ніяким чином законодавчо не відслудковується та не моніториться, та ще й вільний доступ майже до усіх видів інформації, яку ми залишаємо в мережі.

Повернемось до проектно-цільових ідей Міністерства оборони США, яке в 1969 році започаткувало розробку даного проекту. Реалізація даного проекту мало на меті створення надійної системи передачі інформації на випадок війни.

Що ми маємо на сьогодні? З кожним днем робота в Інтернеті стає все більш популярною. Переваги такої роботи очевидні: не потрібно кожного ранку за будь-якої погоди поспішати на роботу, вислуховувати зауваження невдоволеного начальства і плітки колег, підлаштовувати своє особисте життя під робочий розклад… Багатьох приваблює перспектива роботи вдома з вільним графіком, а для людей з обмеженими можливостями, жінок у декретній відпустці тощо - це, можливо, єдиний шанс реалізувати себе.

Сучасний Інтернет має також дуже багато соціальних та культурних граней. Він є універсальним середовищем для спілкування, розваг та навчання. За допомогою Інтернету стало можливо робити покупки та оплачувати послуги. Для багатьох людей Інтернет — це спосіб заробітку. А в цілому Інтернет — це віддзеркалення сучасного суспільства та світосприйняття.

Історія вітчизняного Інтернету починається восени 1990 року, коли сектор з Міжгалузевого Наукового Центру Технології Програмування «Технософт» підключився до світової мережі Інтернет. Уже у березні 2009 року українська аудиторія користувачів Інтернету становила 11,96 млн. осіб, що на 9,4% більше, ніж у лютому 2009 року.

Що ж до доступності інформації, то за даними преси відомо, що «в Українському сегменті Інтернет послугами Мережі з різною періодичністю користуються приблизно 12% жителів України. В Росії - користувачами Інтернету є близько 15% населення, а у Польщі - 19%» [2].

Для висвітлення даного порівнняня звернусь до параметрів користування інтернетом сусідньої Росії.

Що ж говорить Церква, яка несе комінікативне значення дл віруючих у створенні власних інтернет-сторінок. В Москві в рамках міжнародної конференції «Різдвяні читання» була організована секція «Православ'я та Інтернет». Як зазаначали доповідачі, простежується збільшення кількості православних сайтів. При обговоренні тематики зосерджувалась увага на проблемах православного Інтернету як способу релігійної освіти. Це, зокрема низький технічний рівень, аматорський підхід до змісту й оформлення сайтів, а також відсутність зворотного зв'язку з читачами» [11]. Отож, так званого двостороннього процесу ми не спостерігаємо на православних інтрнет-ресурсах. Це наводить на думку про незацікавлення даною формою релігійної комунікації, або ж про поступальних рух нерелігійності покоління.

Католицька церква ще у 1998 році на чолі з Папою Римський Іоанном Павлом II заснувала Всесвітній день Інтернету, що позначалось на 30 вересня, що свідчить про підтримку розвитку інтренет-ресурсів.

Улас Золотоноша у своїй статті звертає нашу увагу свободі слова. «Не можу заперечити того, що свободи слова в інтернет-просторі нема. Вона безумовно є, натомість простежується і тут певною мірою так звана тенденція до дозованого слова». Важливим є момент суспільної моралі і її дотримання в інтренет-просторі. Як зазаначає п.Улас комуніканти «свідомо дозволяють собі забувати про існування суспільної моралі й певного усталеного етикету» [4].

Яким чином поширення Інтернету вплине на наше повсякденне життя? Чи зможемо ми шукати і використовувати знайдену в Мережі інформацію, не залишаючи слідів своїх відвідин? Як буде захищена інтелектуальна власність?

Сьогоденне використання інтернет-ресурсів ставить перед нами питання впливу мережі Інтернет на внутрішній світ людини, а особливо на формування цінносних орієнтирів у молоді. Як зазаначає Іванець Т.М., піднімається проблема створення людиною свого власного штучного світу зі штучними цінностями, та ігнорування існуючих проблем та реалій, що з рештою веде до невиправних руйнівних процесів у культурній та духовній сферах [5].

Якою є загроза інтернет-спілквання для дітей? Користування дітьми інтернет-ресурсами набуває своєї популярності, та попри те ми спостерігаємо небезпеку у дитячій інтернет-комунікації. В 2010 році був запущений освітній сайт «Онляндія - безпечна веб-країна», на якому всі бажаючі можуть отримати необхідну інформацію, приєднатися до руху й зробити свій посильний внесок у вирішення проблеми.

День безпечного Інтернету 9 лютого відзначається в Україні вже вдруге. Як відзначає Дмитро Шимків, генеральний директор компанії «Майкрософт Україна»: «…в 2010 році ми хочемо звернутися саме до батьків. Українські батьки не до кінця усвідомлюють, наскільки велику роль грає Інтернет у житті їхніх дітей, і недостатньо серйозно ставляться до їхньої онлайн-безпеки й захисту приватної інформації» [7].

Для формування більш грамотного використання можливостей мережі Інтернет, та формування нового способу спілування через мережу, нам необхідно змінити професійну свідомість, стереотипи поведінки і навички створення та одержання інформації, більш активно інформувати спеціалістів через наочні практичні заходи, широко рекламувати переваги такого способу надання інформації, поширювати інформацію щодо правил безпечного користування мережею Інтернет серед дорослих та дітей.

Фактом, що найбільше бентежить, є усвідомлення все більшої залежності людини від функціонування Інтернету. Створення надійної і стійкої глобальної Мережі – небанальне завдання для сучасних комп'ютерників. Провал на цьому полі обіцяє нам дуже нестабільне майбутнє. За словами аналітиків, Усесвітня павутина в самому найближчому майбутньому буде безпровідною, повсюдною, вживленою прямо в шкіру людини і – зникне як явище.

Література:

1. Андрєєва Г.М. Соціальна психологія. – М., Аспект Пресс, 1996.

2. Ломов Б.Ф. Спілкування і соціальна регуляція поводження індивіда// Психологічні проблеми соціальної регуляції поводження, - М., 1976.

3. Ватаманюк В. Український Інтернет-простір: концепція розвитку // Domivka.net.

4. Герасимчук В. АНТИцивілізація // http://www.ut.net.ua/art/164/0/3439/

5. Золотоноша У. Український інтернет-простір і свобода слова // http://www.narodnapravda.com.ua/politics/48de50b81f005

6. Іванець Т.М. Всесвітня мережа Інтернет: заручники віртуальних реалій // http://www.philosophy.ucu.edu.ua/content.php?id=271&pnumb=1

7. Інтернет: простір для захисту медіа-фантазій // http://www.telekritika.ua/yuridichna-consultaciya/2005-08-11/5079

8. Кочарян А. Тренінги із безпеки в Інтернет. http://www.onlandia.org.ua/ukr/safernet.aspx

9. Мещерякова Наталія. Місце скоєння – Інтернет // За матеріалами доповіді на круглому столі «Захист прав інтелектуальної власності в мережі Інтернет», 22 квітня 2009 р.

10. Народний автопроект підкорює Інтернет-простір // За матеріалом Cоциальный автомобильный портал www.autovisio.com.ua

11. Священик Андрій Дудченко. Православні місіонери освоюють Інтернет-простір // http://orthodoxy.org.ua.

12. Синиця Н.М. Інтернет як комунікативний простір для бібліотекарів постійно // http://library.tup.km.ua.

13. http://uk.wikipedia.org.




© 2010 інтернет-конференція "Інформаційне суспільство і нові виміри культури"