Національний університет "Острозька академія"
Кафедра культурології та філософії


інтернет-конференція
"ІНФОРМАЦІЙНЕ СУСПІЛЬСТВО І НОВІ ВИМІРИ КУЛЬТУРИ"

15-28 березня 2010 року

            

Головна

 

Доповіді

 

Про учасників

 

Контакт

Єлизавета Гапоненко

СТАНОВЛЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОГО СУСПІЛЬСТВА
В УКРАЇНІ

Сучасний період розвитку цивілізації багатьма дослідниками кваліфікується як початковий етап становлення глобального інформаційного суспільства. Засоби інформатики, нові інформаційні і комп'ютерні технології проникають сьогодні практично в усі сфери життєдіяльності людей, змінюють умови їхньої праці і побуту, становляться атрибутами нової інформаційної культури. Входження людства в епоху інформаційного суспільства характеризується не тільки стрімким розвитком телекомунікаційних систем та інформаційно-комунікаційних технологій, але й створенням якісно нового інформаційного середовища життєдіяльності.

Інформаційні технології, інтернет, комп’ютер…Вони стали невід’ємною часткою суспільного життя. Ми всі сидимо на «Однокласниках», приймаємо участь у форумах, шукаємо кращого життя на сайтах знайомств. Ми на порозі нової інформаційної ери. Газети, телебачення,радіо вголос вигукують про інтеграцію України у Євросоюз, про те що у світі вже давно сформувалося інформаційне суспільство і от тепер черга за нашою державою…

Як бачимо, Україні не уникнути процесів інформатизації, і вона повинна не просто пристосуватися до нових умов і вимог світового устрою, а забезпечити собі гідне місце в глобальному інформаційному просторі.

Недостатньо надати у розпорядження людству нову техніку, нехай навіть найрозумнішу і найзручнішу. Наскільки б вона не полегшувала життя і не розширювала коло можливостей індивіда, але доки кожна людина не прийме технологію як частку саме свого життя, а не чужого довколишнього світу – скільки-небудь значних зрушень у суспільстві не відбудеться.

Тут спрацьовує принцип страуса: доки кожен не розплющить очей і не захоче побачити зміни – можна вважати, що, практично, вони не існують. Так, можна запровадити електронну пошту, віртуальний центр працевлаштування чи найдешевший онлайновий магазин, але все це будуть лише зовнішні зміни, що відповідатимуть саме новим технологіям, а не новому способу життя. Тож “як добитися того, аби люди користувались технологіями після того, як отримають доступ до них? Це ще одне завдання освітнього характеру, котре мають розв’язати держави” [2,15]. Потрапивши до електронного суспільства, стаєш не лише робітником розумової праці, але й її споживачем. Та аби ця праця була ефективною, вчитися доводиться щогодини.

Важко не погодитись з тим, що інформаційні технології й справді покликані покращити наше життя, життя пересічного середньостатистичного українця. Так ЕВМ більше не займають цілі зали, а сучасні ноутбуки не важчі за журнал і можуть супроводжувати нас усюди, за допомогою інтернету можливо знайти усе від реферату до родичів за кордоном. Та за всіма оцими перевагами ми не сховаємось самі від себе, як бути на порозі нової оцієї інформаційної ери усім тим людям,які не те що сучасного комп’ютера, а гарячою води і опалення не мають досі…

Отже, виникає глобальна проблема - вчасно підготувати людей до нових умов життя і професійної діяльності у високоавтоматизованому інформаційному середовищі, навчити їх самостійно діяти в ньому, ефективно використовувати можливості та захищатися від негативних впливів. [3, 22] Необхідність вироблення системного представлення інформаційних знань й розробки концепції підготовки людини до життя в інформаційному суспільстві робить актуальним дослідження інформаційної культури суспільства. Перехід від індустріального до інформаційного устрою у світі відбувається нерівномірно, що обумовлюється як національною специфікою, так і станом розвитку світового співтовариства. [4, 132]

Мабуть найважливіша умова формування інформаційного суспільства - підтримка його ідеї широкими прошарками населення. Для досягнення цієї підтримки потрібно роз'яснення особливостей, переваг і проблем інформаційного суспільства, розвиток відкритого діалогу між усіма групами, які залучені до його формування. Необхідно виявити потреби і чекання громадян у відношенні інформаційного суспільства і продемонструвати розуміння шляхів їхньої реалізації.

Ресурси інформаційного суспільства – інформація, знання та інформаційно-комунікаційні технології – найбільш вдало та цілісно характеризують його природу. Протягом останніх років сформувались нові поняття, процеси, взаємини, проблеми. В результаті індустріальний шлях вже не може бути пріоритетним для держави в сучасних умовах розвитку. В іншому випадку така держава опиниться осторонь глобальних процесів розвитку у наступні 10–15 років, стане відмежованою від решти світу. [1, 26]

В контексті аналізу переходу суспільства від життєдіяльності в індустріальній добі до існування в умовах інформаційної доби, результати дослідження свідчать про те, що фундаментальним компонентом є формування інформаційної свідомості. Але вона не може бути сформована доти, доки в Україні залишатимуться населені пункти, де талановиті українці носять воду з річки коромислом та колють дрова для груби, щоб зігрітися в негоду. Так, звісно вони щось чули про інтернет, та що саме?

Література:

1. Бортко Г.Н. Национальные стратегии информационного общества: преимущества и условия реализации в Украине// Информационное общество. – 2004.- №2. – С. 25-29

2. Голобуцький О.,Шевчук О. E-Ukraine. Інформаційне суспільство: бути чи не бути? - Київ, 2001- 73 с.

3. Зощенко О.В. Інформаційне суспільство: ознаки і динаміка/ Інтелект. Особистість. Цивілізація: Тематичний збірник наукових праць із соціально-філософських проблем. – Донецьк: ДонДУЕТ,2004 – 50 с.

4. Проценко П.П. Проблематика переходу до інформаційного суспільства// Політичний менеджмент. – 2004. - №6 (9) – С. 129-137.




© 2010 інтернет-конференція "Інформаційне суспільство і нові виміри культури"