Національний університет "Острозька академія"
Кафедра культурології та філософії


інтернет-конференція
"ІНФОРМАЦІЙНЕ СУСПІЛЬСТВО І НОВІ ВИМІРИ КУЛЬТУРИ"

15-28 березня 2010 року

            

Головна

 

Доповіді

 

Про учасників

 

Контакт

Лілія Білоконенко

Роль пошукових систем у формуванні інформаційної культури студентів

Процеси становлення світового інформаційного товариства обумовили необхідність вирішення завдань, спрямованих на подальше вдосконалення системи освіти. Державна національна програма «Освіта (Україна XXI ст.)» визначила провідні напрями розвитку системи, зокрема ? впровадження у навчальний процес прогресивних наукових концепцій, сучасних технологій і науково-методичних досягнень [3].

В умовах інформатизації суспільства досить актуальною є проблема формування інформаційної культури. На думку вчених, інформаційна культу¬ра є поки що показникам швидше професійної культури, але з часом повинна стати важливим фактором розвитку кожної особистості.

Протягом останніх років розглядаються різноманітні аспекти форму¬вання інформаційної культури людини. Безпосередньо питанню сутності її приділяється увага в роботах С. Г. Антонової, В. О. Виноградова, В. 3. Когана, Б. С. Гершунського, Л. І. Білоусової та інших. Звертається увага на ас¬пекти формування всебічно розвиненої, гармонійної особистості в умовах інформаційного суспільства [3]. До обсягу проблеми входить і розгляд питань ефективності використання пошукових систем у всесвітній мережі. Дослід¬жуваний аспект може бути основою у формуванні теоретичного підходу до комунікативних технологій XXI ст.

Одним із найважливіших елементів культури взагалі, що характеризує духовний і матеріальний розвиток суспільства, є інформаційна культура, що демонструє досягнутий рівень інформаційних процесів, ступінь задоволен¬ня потреб людей в інформаційному спілкуванні, в своєчасній, вірогідній та вичерпній інформації, що буде забезпечувати цілісне бачення світу. Поняття інформаційна культура багатоаспектне та різнопланове. За одним із визначень - це інформаційна діяльність людини, яка, з одного боку, спрямована на ефективний пошук та використання інформації, з іншого, на її формування, збереження, перетворення та відтворення.

Удосконалення і розвиток нових інформаційних технологій як сукуп¬ності методів та технічних засобів використання для збирання, створення, зберігання, опрацювання, передавання, подання і використання інформації, які розширюють знання людей і розвивають їх можливості в управлінні тех¬нічними і суспільними процесами, суттєво впливає на характер виробництва, наукових досліджень, на освіту, культуру, побут, соціальні взаємини і структу¬ри. Це, в свою чергу, має прямий вплив на зміст освіти, пов'язаний із рівнем науково-технічних досліджень та появою нових професійних вмінь і навичок, потреба в яких швидко зростає.

Пріоритетним сьогодні стає використання, наприклад, пошукових сис¬тем, адже не інституційна модель освіти зоріжнтована на організацію її поза соціальними інститутами, зокрема школами на вузами. Це освіта «на природі» за допомогою:

- мережі Internet:

- системи «відкритих шкіл»;

- дистанційного навчання тощо.

Зазначимо також, що однією з головних тенденцій розвитку сучасної ос¬віти, тобто навчального процесу, є інтенсивне формування міжнародного ос¬вітнього простору, створення глобальної стратегії освіти людини. Такі процеси глобалізації, модернізації, вестернізації, можливо, навіть мондіалізації безпосе¬редньо передбачають звернення до ресурсів всесвітньої мережі [2, 138].

Доцільною буде предметна характеристика ролі пошукових систем у формуванні інформаційної культури студентів.

Вирішення завдань за допомогою пошукових систем сприяє розвитку мислення як такого. При отриманні інформації відбуваєтьсь обробка останнь¬ої за певною програмою. Звісно, не можна ототожнювати людське мислення з процесом обробки інформації, бо воно має як біологічний, так і соціальний аспекти. Пізнавальний аспект мислення полягає в активному вилученні інформації та її опрацюванні.

Інформаційна культура студента стимулюється багатьма чинниками, зокрема такими, що спрямовані на виконання поставлених навчальною про¬грамою завдань.

Внаслідок реалізації поставлених перед собою задач за допомогою пошукових систем у студента формуються навики чіткої постановки завдань, що, відповідно, може впливати і на вирішення останніх. Формулювання завдання, запитання чи то просто запиту передбачає варіацію висловлювань на задану тему, заміну словосполучень влучними відповідниками. Це, в свою чергу, буде одним із чинників розвитку мовної культури. Не останнє місце у таких процесах навчання займає набір тексту: у пошуковій системі це сприяє швидкому доступу до інформаційного поля, також таке вміння стане в подаль¬шому потрібним у професійному житті-спілкуванні ХХІ ст.

Делікатним буде питання про проблему свободи у процесі взаємодії з пошуковими системами. На нашу думку, головним критерієм вибору буде на¬ступний: коли ми бачимо різнопланові повідомлення (найчастіше низькомо-ральні) і вони є небажаними для нас, то перед нами постає вибір, чи натиснути червоний хрестик у правому верхньому кутку, щоб закрити це повідомлення, чи все ж таки переглянути звістку. Можливо, цей аспект підходу до проблеми зможе перевіряти нашу моральність? Адже бути вихованим правильно, тобто морально, означає відкидати все схоже та вміти знаходити тільки необхідне.

Припускаємо, що безпосередня «співпраця» з пошуковими системами є складовою частиною функціонального спілкування. Цей тип спілкування має місце тоді, коли люди вступають у контакт як виконавці відповідних функ¬цій, пов'язаних з їх соціальними ролями [2, 130]. У цьому випадку відносини між ними визначаються правами відповідно до їх ролей.

Так само ми може¬мо говорити і про суб'єктивно-об'єктивні відносини у системі інформаційної культури. Суб'єктами будемо виступати ми, а об'єктом ? пошукова система. Кожен з членів матиме чітко виокремленні завдання, функції, мету . Підставою для такого порівняння є те, що такий тип спілкування не передбачає особистісного емоційного задіяння. Метою таких відносин є обмін інформацією; тут перевага віддається інтересу справи, а не особистості співрозмовників.

Як бачимо, розвиток сучасного суспільства супроводжується зростан¬ням значущості інформаційної складової в усіх сферах життя, проникнення інформаційних ідей, засобів і технологій у виробництво, інфраструктуру, по¬бут і соціальну психологію.

Інформаційні технології проникли практично в кожну з галузей людської діяльності, навіть у культуру і мистецтво. Об'єкти культурної спадщини, які завжди були недосяжними для формалізації, за¬раз відтворюються у електронному вигляді, і це забезпечує якість, довговіч¬ність та ефективність їх зберігання. Поширення телекомунікаційних засобів дає можливість швидкого доступу до інформаційних ресурсів, накопичених людством. Разом з тим, не кожен студент реалізує можливості, які надають¬ся інформаційними технологіями та усвідомлюючи їх цінність.

Необхідність орієнтації молодого покоління на використання інформаційних технологій сучасного рівня передбачає нові потреби людського суспільства в освіті: стає важливим засвоювати знання про основи інформаційного обміну, способи на¬копичення, зберігання та поширення знань, засоби комунікації. Такі знання, уміння й навички є сутністю інформаційної культури.

Література:

1. Жалдак М.І. формування інформаційної культури вчителя [електронний ресурс] / Жалдак М.І., Хомік О.А. – Режим доступу : http://www.icfcst.kiev.ua/SYMPOSIUM/Proceedings/Galdak.dok

2. Подольська Є.А., Лихвар В.Д., Погорілий Д.Є. Кредитно-модуль¬ний курс культурології. Посібник. - К.: Центр навчальної літератури, 2006. - 286с.

3. Столяревська А.Л. Формування інформаційної культури студентів педагогічних вузів при вивченні курсу інформатики : автореф. дис. на здобуття наукового ступеня канд. пед. наук : спец. 13.00.01 «Теорія та історія педагогіки» / А.Л. Столяревська: [електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.lib.ua-ru.net/inode/32870.html




© 2010 інтернет-конференція "Інформаційне суспільство і нові виміри культури"